У кістках динозавра віком 115 мільйонів років знайшли можливі сліди крові

У кістках динозавра віком 115 мільйонів років знайшли можливі сліди крові

У Бразилії науковці виявили в скам’янілих кістках динозавра структури, схожі на червоні кров’яні клітини, які могли зберегтися протягом 115 мільйонів років. Хімічний аналіз також виявив ознаки гему — складової гемоглобіну, однак частина дослідників сумнівається, що знайдені структури справді є залишками еритроцитів.

Незвичайне відкриття зробили під час дослідження решток аратазавра — хижого динозавра, який мешкав на території сучасної північно-східної Бразилії приблизно 115 мільйонів років тому. Увагу науковців привернули кістки його задніх кінцівок.

Скам’янілі рештки знайшли ще 2008 року в шахті. Відтоді вони зберігаються в Національному музеї Бразилії, де вчені продовжують вивчати давню тварину за допомогою сучасного обладнання.

Під час нового дослідження фахівці використали електронний мікроскоп, щоб роздивитися судинні канали всередині кісткової тканини. Там вони помітили мікроскопічні структури, які за формою нагадували червоні кров’яні клітини.

Подальший хімічний аналіз дав ще один несподіваний результат. Дослідники виявили сліди гему — залізовмісної сполуки, яка входить до складу гемоглобіну та бере участь у перенесенні кисню кров’ю.

Провідна авторка дослідження Кліті Грайс з австралійського Університету Кертіна назвала отримані результати безпрецедентними. За її словами, раніше в жодній скам’янілості не виявляли безпосередньо структур, схожих на еритроцити, з настільки виразними хімічними ознаками гему.

Водночас дослідниця наголосила, що знахідка не означає виявлення справжньої крові динозавра у звичному розумінні. Йдеться про мінеральні та молекулярні сліди, які могли зберегти інформацію про біологічні особливості тварини.

Також відкриття не свідчить про наявність придатної для дослідження ДНК динозавра. Науковці не ставили за мету знайти генетичний матеріал, який дозволив би відтворити вимерлу тварину за сценарієм фантастичного фільму «Парк Юрського періоду».

Натомість їх цікавить, наскільки довго молекулярні ознаки живих організмів можуть зберігатися в скам’янілостях. Результати дослідження свідчать про можливість виявлення таких слідів навіть у рештках віком понад сто мільйонів років.

Кліті Грайс припустила, що подібні знахідки можуть уже перебувати в музейних сховищах. Адже багато скам’янілостей були відкриті десятиліття тому, коли дослідники ще не мали сучасних можливостей для їхнього хімічного аналізу.

«Дійсно захопливим наслідком є те, що надзвичайна молекулярна інформація, можливо, вже зберігається в музейних колекціях по всьому світу, чекаючи, поки ми поставимо нові запитання щодо старих скам’янілостей», — зазначила вчена.

Проте відкриття викликало суперечки серед фахівців, які займаються дослідженням давніх тканин. Не всі погоджуються з тим, що виявлені структури можна вважати залишками червоних кров’яних клітин.

Зокрема, біологиня Мері Швейцер, відома дослідженнями залишків м’яких тканин динозаврів, поставила під сумнів запропоноване пояснення. Її зауваження стосуються насамперед форми мікроскопічних утворень.

За словами Швейцер, еритроцити динозаврів мали б містити ядро, через яке на їхній поверхні повинна бути характерна опуклість. Натомість структури, знайдені в кістках аратазавра, мають увігнуту форму, що не відповідає очікуваній будові таких клітин.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *