У Німеччині знайшли проказу з єгипетських мумій: таємниця поховання віком 1600 років

У Німеччині знайшли проказу з єгипетських мумій: таємниця поховання віком 1600 років

Археологи виявили в Німеччині останки чоловіка, який жив понад 1500 років тому та був носієм рідкісного різновиду бактерії прокази, раніше відомого лише за єгипетськими муміями. Генетичний аналіз показав, що чоловік міг прибути з Дунайського регіону, а небезпечна інфекція поширювалася Європою значно раніше, ніж вважалося.

Незвичайну знахідку зробили під час дослідження стародавнього могильника Фалльвард на північному заході Німеччини. Його розкопали ще в 1990-х роках, однак лише сучасні генетичні методи дозволили виявити в останках одного з похованих сліди рідкісного збудника прокази.

Некрополь використовували від кінця III до кінця V століття нашої ери, у період пізньоримської залізної доби та Великого переселення народів. Археологи задокументували приблизно 200 кремаційних поховань і ще 60 могил, у яких тіла збереглися без спалення.

Серед поховального інвентарю виявили прикраси, побутові предмети, вироби з дерева та металу, а також речі середземноморського походження. Це свідчить про зв’язки місцевого населення з віддаленими регіонами тогочасного світу.

Особливу увагу дослідників привернула могила №265, у якій приблизно у другій чверті V століття поховали чоловіка. Його тіло поклали всередину дубового човна з незвичайною конструкцією, що нагадувала дах.

Поруч із померлим залишили численні дерев’яні та металеві речі, зокрема пізньоримський військовий пояс. Зовні човна стояло майстерно оздоблене крісло, вирізане зі стовбура вільхи.

За словами співавтора дослідження Хауке Йонса з Нижньосаксонського інституту історичних прибережних досліджень, незвичайний поховальний інвентар від самого початку викликав значний інтерес. Особливо важливою деталлю став військовий пояс, який міг свідчити про зв’язки чоловіка з віддаленими територіями.

Для нового дослідження науковці виділили ДНК із 12 скелетних зразків, що належали 11 людям із могильника. Генетичний аналіз дозволив встановити стать восьми похованих: семеро були чоловіками, одна — жінкою.

Найцікавіші результати отримали під час вивчення чоловіка з могили №265. Його генетичне походження вказувало на зв’язок із Дунайським регіоном, який у той час перебував під значним впливом Римської імперії.

Дослідники припускають, що чоловік або його близькі предки могли подолати велику відстань, перш ніж опинитися на території сучасної північно-західної Німеччини. Однією з версій є його можлива служба найманцем у римській армії.

Водночас сам військовий пояс не доводить, що похований був солдатом. Він міг отримати цю річ у спадок, придбати через торгівлю або здобути під час військових подій.

Аналіз кісток також виявив ознаки добре розвиненої мускулатури рук і плечового пояса. Це може свідчити про регулярну фізичну працю, зокрема заняття рибальством або роботу човнярем.

Однак головна сенсація чекала на вчених під час генетичного дослідження збудників інфекцій. В останках чоловіка виявили ДНК рідкісної генетичної лінії бактерії Mycobacterium leprae, яка спричиняє проказу, відому також як лепра.

Раніше цей різновид бактерії знаходили лише в єгипетських муміях. Найдавніший відомий зразок походить із Єгипту та датується періодом між IV і II століттями до нашої ери.

До відкриття у Фалльварді таку генетичну лінію збудника не виявляли в жодному дослідженому похованні Центральної або Північної Європи. Провідний автор дослідження Даніель Мюбург із Кільського університету назвав чоловіка першим відомим носієм цієї лінії в Європі.

При цьому на скелеті померлого не знайшли характерних для прокази уражень. Співавторка дослідження, біолог Альмут Небель, пояснила, що це не суперечить результатам генетичного аналізу.

Проказа може розвиватися протягом багатьох років, а її прояви не завжди залишають помітні сліди на кістках. За словами Небель, чоловік міг бути безсимптомним носієм або мати ураження лише м’яких тканин.

Це означає, що він міг подорожувати на великі відстані, навіть не підозрюючи про наявність інфекції. Водночас встановити, де саме чоловік заразився проказою, дослідники поки не змогли.

На момент смерті похованому було приблизно 50 років. Науковці вважають малоймовірним, що причиною його загибелі стала саме проказа, хоча точних обставин смерті не встановлено.

Багатий поховальний інвентар і незвичайна конструкція могили можуть свідчити про високе суспільне становище чоловіка. Особливо вирізняються дубовий човен із дахоподібним перекриттям, пізньоримський військовий пояс та оздоблене дерев’яне крісло.

Автори дослідження наголошують, що через значну давність останків частина припущень щодо походження та занять чоловіка залишається непідтвердженою. Водночас генетичні результати засвідчили присутність рідкісної лінії збудника прокази в Північній Європі понад півтори тисячі років тому.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *