Палеонтологи відкрили новий вид динозаврів, який жив одночасно з тиранозаврами та трицератопсами, але мав зовсім незвичайні харчові звички. Істота, яку назвали «пекельною куркою», важила лише 12 кілограмів і, ймовірно, була одним із перших відомих динозаврів, що харчувалися переважно фруктами.
Новий вид отримав наукову назву Infernogallus jamesi, що можна перекласти як «пекельна курка». Попри грізне прізвисько, цей динозавр не був великим хижаком і за розмірами нагадував сучасного індика.
Дослідники вважають, що Infernogallus мав одну з найнезвичайніших харчових спеціалізацій серед відомих динозаврів. Його щелепи були пристосовані не до полювання або пережовування жорстких рослин, а до подрібнення м’якої їжі.
Палеонтолог Томас Даджен із Королівського музею Онтаріо пояснив, що тварини, які спеціалізуються на поїданні фруктів, трапляються відносно рідко. Такий раціон потребує особливих пристосувань, які відображаються в будові черепа та щелеп.
За його словами, анатомія Infernogallus виявилася незвичайною навіть за мірками динозаврів. Дослідники одразу звернули увагу на особливості, які відрізняли його від інших представників давньої фауни.
Новий вид описали після вивчення п’яти викопних екземплярів. Найбільше інформації про можливий раціон ученим дала будова черепа.
Динозавр мав вигнутий дзьоб, схожий на дзьоби сучасних папуг або черепах. Однак сила його укусу була значно меншою, ніж у тварин із подібною будовою ротового апарату.
Через це Infernogallus навряд чи міг розколювати тверді горіхи, насіння або міцну шкаралупу. Також його щелепи не були пристосовані до споживання жорсткої волокнистої рослинності.
Зокрема, науковці сумніваються, що основою раціону динозавра могли бути папороті. У нього не було зубів, необхідних для перетирання такої їжі.
Крім того, у шлунку найкраще збереженого екземпляра дослідники не виявили гастролітів. Це камінці, які деякі тварини ковтають для механічного подрібнення їжі під час травлення.
Важливу підказку дала комп’ютерна томографія черепа. Вона показала, що щелепні м’язи динозавра були розташовані незвичайним способом — уздовж напрямку від передньої частини черепа до задньої.
Завдяки такій будові нижня щелепа могла рухатися вперед і назад. Це дозволяло тварині розминати та подрібнювати їжу, а не лише стискати її між верхньою та нижньою частинами дзьоба.
Подібний механізм роботи щелеп трапляється порівняно рідко. Його можна спостерігати, зокрема, у людей та деяких папуг, які харчуються переважно плодами.
Ще однією особливістю Infernogallus була відсутність звичайних зубів. Замість них динозавр мав кісткові поверхні зі складним рельєфом, утвореним гребенями та борозенками.
Під час руху щелеп ці поверхні контактували між собою та допомагали переробляти їжу. Науковці порівняли такий механізм із роботою ступки й товкача, які використовують для розминання та подрібнення продуктів.
На підставі цих особливостей дослідники припускають, що «пекельна курка» харчувалася переважно соковитими плодами. Найімовірніше, йшлося про кістянки — фрукти з м’якоттю та однією великою кісточкою всередині, подібні за будовою до сучасних персиків або вишень.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover



