Україна входить у новий опалювальний сезон із посиленим захистом енергетики, запасами газу та додатковими генеруючими потужностями. Водночас головними загрозами залишаються балістичні ракети, нові реактивні дрони та вразливість великих енергооб’єктів у найбільших містах.
За даними видання, програма фізичного захисту української енергосистеми виконана приблизно наполовину й іде з випередженням графіка.
Україна розраховує увійти в холодний сезон із надлишковими генеруючими потужностями та значними запасами газу.
Окремим елементом захисту мають стати нові приватні компанії ППО, які допомагатимуть військовим протидіяти атакам на критичну інфраструктуру.
Однак російські засоби ураження також швидко змінюються. Однією з найбільших проблем залишається нестача перехоплювачів балістичних ракет.
За даними The Economist, Росія наростила випуск балістичних ракет приблизно до 100 одиниць на місяць саме на тлі скорочення західних постачань засобів протиповітряної оборони.
Ще одна серйозна загроза — реактивні безпілотники.
За словами джерела у командуванні української ППО, під час останніх атак комбінація винищувачів, ПЗРК та зенітних гармат змогла знищити лише близько 30% таких дронів.
Їхня небезпека зростає ще й через те, що Росії вдалося здешевити виробництво.
За інформацією видання, росіяни отримали обладнання для 3D-друку турбін, що дозволило знизити вартість одного реактивного дрона приблизно до 50–70 тисяч доларів.
Це створює можливість швидше нарощувати їхнє виробництво та використовувати у масованих атаках.
Паралельно Україна посилює фізичний захист енергооб’єктів.
У Києві фахівці Державного агентства з відновлення вже захистили сітками та бетонним армуванням близько двох десятків трансформаторів на 110 кВ, які раніше взагалі не мали укриттів.
Втім, повністю закрити великі теплоелектроцентралі практично неможливо через їхні розміри.
Основна увага російських атак, за оцінками видання, зараз зосереджена приблизно на 140 підстанціях «Укренерго».
Найбільші ризики виникають для великих міст, де пошкодження локальної генерації може одночасно вплинути на постачання електроенергії, тепла та води.
Серед найбільш уразливих міст називаються Київ, Одеса та Кривий Ріг.
У столиці з приблизно 15 тисяч будинків близько 2500 не мають резервних джерел тепла.
Водночас Україна накопичила у сховищах значний запас газу. За наведеними даними, йдеться про близько 14–14,6 млрд кубометрів, чого має вистачити для базових потреб опалювального сезону.
Таким чином, Україна входить у зиму значно підготовленішою, ніж у попередні роки, але повністю усунути ризики неможливо.
Головна небезпека полягає в тому, що російські засоби ураження дешевшають, стають масовішими та складнішими для перехоплення, тоді як частина великих енергооб’єктів фізично не може бути повністю захищена.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
