Альтернаріоз пшениці проявляється переважно у фазі цвітіння та молочної стиглості у вигляді темних плям на колоскових лусочках, а пізніше — у формі чорного зародка всередині зерна. Збудник — гриб Alternaria tenuis Fr. (часто розглядається в межах комплексу Alternaria alternata) — проникає в насіння, накопичуючи міцелій головним чином у плодовій оболонці. Уражене зерно втрачає енергію проростання, рослини з нього розвиваються слабшими, а борошно набуває темнішого відтінку зі зниженими хлібопекарськими властивостями. У комплексі з іншими мікроміцетами хвороба формує «чорну плямистість насіння», що безпосередньо впливає на клас зерна за ДСТУ 3768:2019 та його ринкову вартість.
У 2024 році пізні дощі наприкінці вегетації спровокували помітне поширення альтернаріозу колоса в Лісостепу, Поліссі та частково в Степу — у Волинській, Київській та Полтавській областях ураження сягало 6–14 %. Багато господарств пропустили оптимальний термін обробки в фазу виходу колоса та цвітіння, коли сокорух ще активний і фунгіциди здатні захистити майбутнє зерно. Саме тоді хвороба набула масового характеру, бо за перестигання пшениці та відсутності сокоруху ефективність хімічного захисту різко падає.
Інтегрований захист, що поєднує сівозміну, збалансоване живлення, обробку насіння та своєчасні фунгіцидні обробки колоса, дозволяє суттєво знизити ризики як у великих агрохолдингах, так і в невеликих фермерських господарствах. Ключ до успіху — розуміння біології патогена та вчасний моніторинг посівів.
Гриб *Alternaria tenuis* належить до недосконалих мікроміцетів і здатен існувати як слабкий патоген і сапрофіт. Його конідії — великі, багатоперегородчасті, з характерною видовженою апікальною клітиною — легко розпізнати під мікроскопом. Вони утворюються на старих уражених тканинах у великій кількості та розносяться вітром, іноді з краплями дощу. Оптимальна температура для проростання спор — 20–25 °C за вологості повітря 90–100 %.
Після потрапляння на поверхню рослини гіфи проникають переважно через епідерміс, рідше — через продихи. Гриб виділяє неспецифічні токсини, які руйнують клітини господаря та полегшують колонізацію. На колоскових лусочках спочатку з’являються темні оливково-бурі колонії, які пізніше переходять на зерно. Міцелій накопичується головним чином у перикарпії (плодовій оболонці), рідко досягаючи алейронового шару і майже ніколи — зародка. Саме тому уражене зерно зовні часто виглядає нормально сформованим і великим, на відміну від щуплого зерна при гельмінтоспоріозі.
Первинна інфекція в наступному сезоні найчастіше надходить із насіння. Саме тому якість посівного матеріалу визначає долю майбутнього врожаю. На рослинних рештках гриб також зберігається, тому правильний обробіток стерні та глибока оранка суттєво зменшують запас інокулюму в ґрунті.
Перші ознаки з’являються в період цвітіння та молочної стиглості зерна. На колоскових лусочках утворюються дрібні темні плями сірого, оливкового або бурого кольору. З часом плями збільшуються, зливаються і надають колоску «брудного» вигляду. При сильному ураженні темніє вся верхня частина колоса.
Найхарактерніший симптом — чорний зародок (чорна плямистість насіння). Якщо розрізати зерно вздовж борозенки, видно коричнево-чорне забарвлення в ділянці зародка, що іноді тягнеться вузькою смужкою вздовж борозенки. Зерно при цьому залишається великим і добре виповненим — саме це часто вводить в оману при візуальній оцінці партії.
У запущених випадках можливе передчасне відмирання окремих колосків або цілих ділянок поля. Рослини, вирощені з ураженого насіння, відстають у рості, мають слабшу кореневу систему та гірше кущаться. Це непрямі, але дуже відчутні втрати.
| Хвороба | Основні симптоми на колосі/зерні | Фаза появи | Вплив на якість зерна |
| Альтернаріоз | Темні плями на лусочках, чорний зародок, зерно велике | Цвітіння — молочна стиглість | Темне борошно, знижена схожість, гірші хлібопекарські властивості |
| Фузаріоз колоса | Рожевий або оранжевий наліт, щупле зерно, «білі колоски» | Цвітіння | Мікотоксини (дезоксиніваленол), різке зниження якості |
| Септоріоз колоса | Темні плями з пікнідами, передчасне побуріння | Вихід колоса — цвітіння | Зниження натури та маси 1000 зерен |
Правильна диференціація дозволяє обрати правильну стратегію захисту. Альтернаріоз рідко дає яскравий кольоровий наліт, на відміну від фузаріозу, і не утворює пікнід, як септоріоз.
Хвороба особливо активно розвивається за поєднання високої температури (понад 24 °C) і підвищеної вологості повітря в період цвітіння та молочної стиглості. Пізні дощі наприкінці вегетації, коли пшениця вже перестигла, створюють ідеальні умови: немає активного сокоруху, а спори швидко колонізують лусочки та зерно.
За даними спостережень 2024 року, саме такі погодні умови в Лісостепу та Поліссі призвели до помітного зростання ураження. Додатковими факторами ризику є загущені посіви, незбалансоване живлення (дефіцит фосфору, калію, сірки та мікроелементів) та використання неякісного насіння.
Кліматичні зміни — більше екстремальних опадів наприкінці сезону — роблять альтернаріоз дедалі актуальнішим викликом для українських аграріїв. Господарства, які раніше не стикалися з масовими проявами, тепер змушені приділяти більше уваги захисту колоса.
Прямі втрати врожаю від альтернаріозу зазвичай не такі катастрофічні, як від фузаріозу колоса, проте вони накопичуються на кількох рівнях. Насіння з чорним зародком має знижену енергію проростання та схожість. Рослини з такого насіння відстають у розвитку, гірше кущаться і формують менший колос. У старіших дослідженнях зафіксовано зниження врожайності на 3–10 ц/га залежно від відсотка ураження та сорту.
Найбільш відчутний удар припадає на якість. Борошно з ураженого зерна темнішає, погіршуються його хлібопекарські властивості. За ДСТУ 3768:2019 зерна із забарвленим зародком враховуються при визначенні класу партії. Це безпосередньо впливає на ціну реалізації та можливість експорту.
Крім того, представники роду *Alternaria* здатні продукувати мікотоксини (альтернаріол, альтернаріол-метилетер та інші). Хоча їхній рівень у пшениці зазвичай нижчий, ніж у томатах чи яблуках, систематичне вживання забрудненого зерна несе ризики для здоров’я людей і тварин. Саме тому елеватори та переробники дедалі прискіпливіше ставляться до партій з ознаками чорної плямистості.
Ефективний контроль альтернаріозу будується на принципі «краще запобігти, ніж лікувати». Оскільки пізні стадії майже не піддаються лікуванню, головний акцент — на профілактиці та вчасних обробках.
- Дотримання сівозміни з поверненням пшениці на поле не частіше ніж раз на 3–4 роки зменшує запас інфекції на рештках.
- Глибокий обробіток ґрунту (оранка або глибоке розпушування) прискорює мінералізацію уражених решток і знижує виживання патогена.
- Збалансоване живлення з достатнім рівнем фосфору, калію, сірки та мікроелементів (особливо марганцю, цинку, міді) підвищує загальну стійкість рослин до стресів і хвороб.
- Своєчасне збирання врожаю — один із найважливіших пунктів. Перестій пшениці в полі за дощової погоди провокує масовий розвиток альтернаріозу.
Протруювання посівного матеріалу сучасними фунгіцидними протруйниками значно знижує первинну інфекцію. Препарати на основі триазолів та комбіновані продукти забезпечують захист на початкових етапах розвитку рослини. Для господарств, які вирощують власне насіння, регулярна фітосанітарна експертиза партій стає обов’язковою процедурою.
Найкритичніший момент — обробка в фазу виходу колоса та початку цвітіння (ВВСН 55–65). Саме в цей період формуються умови для інфікування лусочок і зерна. Ефективними є препарати на основі тебуконазолу, дифеноконазолу, пропіконазолу та їх комбінації. Вони контролюють не лише альтернаріоз, а й увесь комплекс хвороб колоса (фузаріоз, септоріоз, піренофороз).
Особливо важливо не пропустити вікно обробки в фазу цвітіння — саме тоді фунгіцид може проникнути в тканини колоса і захистити зерно, що формується. Пізніші обробки при перестиганні пшениці дають мінімальний ефект.
Повністю стійких до альтернаріозу сортів немає, проте багато сучасних сортів української та іноземної селекції мають групову стійкість до комплексу хвороб колоса. При виборі варто звертати увагу на дані державного реєстру та результати випробувань у конкретному регіоні. Сорти з високою стійкістю до фузаріозу колоса часто демонструють кращу поведінку і щодо альтернаріозу.
Регулярний огляд посівів у фазу цвітіння та молочної стиглості дозволяє вчасно виявити перші плями на лусочках. Для точної діагностики корисно проводити мікологічний аналіз насіння перед сівбою. Господарства, які мають власні лабораторії або співпрацюють з фітосанітарними установами, отримують значну перевагу.
Економічний поріг залежить від ціни на зерно, вартості обробки та прогнозованої погоди. У роки з високою ймовірністю пізніх дощів навіть помірне ураження виправдовує додаткову обробку колоса. Початківцям варто починати з обов’язкової обробки насіння та однієї якісної обробки колоса в оптимальні строки — це вже дає відчутний результат.
Після спалаху 2024 року багато українських аграріїв переглянули свої програми захисту колоса. Все більше господарств переходять на комбіновані схеми з кількох діючих речовин, додають біологічні або стимулюючі компоненти для підвищення стійкості рослин. Розвивається і точне землеробство: дрони та супутниковий моніторинг допомагають виявляти проблемні зони ще до появи візуальних симптомів.
Альтернаріоз більше не сприймається як «другорядна» хвороба. Він став частиною комплексної стратегії захисту зернових, де кожна ланка — від якості насіння до строків збирання — впливає на кінцевий фінансовий результат. Господарства, які навчилися працювати з цією хворобою системно, отримують стабільнішу якість зерна та вищу маржинальність навіть у складні погодні сезони.
Практика показує: ті, хто вкладає час і ресурси в розуміння біології патогена та вчасні профілактичні заходи, рідко стикаються з неприємними сюрпризами під час жнив. Альтернаріоз пшениці — це не вирок, а виклик, на який можна і потрібно відповідати професійним, комплексним підходом.
