Спроба самостійно позбутися нетримання сечі обернулася для 41-річного чоловіка з Ірану серйозною закупоркою сечовивідного каналу. Після двох тижнів використання суперклею він майже втратив можливість мочитися, а лікарям довелося видаляти затверділу масу хірургічно.
Проблеми з нетриманням сечі у чоловіка почалися приблизно за місяць до звернення до медиків. Замість консультації з лікарем він вирішив вводити суперклей безпосередньо в уретру, сподіваючись у такий спосіб зупинити мимовільне виділення сечі.
Таке самолікування тривало близько двох тижнів. Спочатку чоловікові здалося, що метод допомагає, однак уже через чотири дні кількість сечі почала зменшуватися, а саме сечовипускання стало болісним.
Навіть після відмови від суперклею стан не нормалізувався. Через два тижні після припинення його використання чоловік звернувся до клініки із сильним дискомфортом, постійним болем над лобковою кісткою та дуже слабким струменем сечі.
Пацієнт уже практично не міг нормально мочитися та повністю спорожнити сечовий міхур. Під час огляду лікарі намацали тверде стороннє тіло в уретрі, а біля її зовнішнього отвору побачили крихкі залишки затверділого суперклею.
Спочатку медики спробували провести цистоскопію, щоб оглянути уретру зсередини. Проте закупорка виявилася настільки значною, що ввести інструмент достатньо глибоко не вдалося, тому пацієнта вирішили терміново оперувати.
Хірурги зробили розріз завдовжки близько двох сантиметрів. Після цього протягом 15 хвилин промивали уретру трьома літрами фізіологічного розчину, намагаючись відокремити затверділий клей від її стінок.
Зрештою масу вдалося зрушити та витягти. В уретрі утворився твердий стрижнеподібний шматок суперклею завдовжки майже 10 сантиметрів.
Через п’ять днів після операції чоловіка виписали з лікарні. Катетер йому залишили ще на 10 днів, а для запобігання інфекції призначили антибіотики.
Через шість тижнів після втручання пацієнт уже нормально мочився, а додаткових ускладнень лікарі не виявили. Водночас початкову причину нетримання сечі, через яку чоловік і вдався до небезпечного самолікування, медикам встановити не вдалося.
Подібні випадки трапляються вкрай рідко. Автори клінічного звіту зазначили, що в медичній літературі раніше описували ще три випадки навмисного введення суперклею в уретру, і в кожному з них для видалення речовини знадобилося ендоскопічне або хірургічне втручання.
Медики застерігають, що тканини уретри дуже делікатні. Потрапляння туди сторонніх предметів або речовин може пошкодити тканини, спричинити сильний біль та призвести до серйозної інфекції.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
