Лише два тижні без кави можуть помітно змінити роботу кишкових бактерій, навіть якщо людина не змінює свого звичного раціону. Нове дослідження показало, що відмова від напою впливає не лише на надходження кофеїну, а й на обмінні процеси в кишечнику, причому деякі зміни виникають уже протягом 14 днів.
Для багатьох людей кава є невіддільною частиною ранкового розпорядку. Однак її регулярне вживання впливає не тільки на бадьорість, а й на мікробіом кишечника — сукупність мікроорганізмів, які живуть у травній системі.
Дослідження, опубліковане у 2026 році в науковому журналі Nature Communications, виявило зв’язок між споживанням кави та складом кишкової мікрофлори. Науковці також перевірили, що відбувається з організмом, коли людина тимчасово відмовляється від улюбленого напою.
Спочатку дослідники порівняли дві групи здорових дорослих. До першої увійшов 31 учасник, який регулярно пив каву, а до другої — 31 людина, яка її не вживала.
Після початкового обстеження постійним споживачам кави запропонували повністю виключити її з раціону на 14 днів. Протягом цього часу науковці спостерігали за змінами в кишковому мікробіомі та обмінних процесах.
Після двотижневої перерви учасники знову почали пити каву. Цей етап тривав 21 день, причому частина добровольців отримувала напій із кофеїном, а інші — без нього.
Щодня учасники випивали по чотири порції розчинної кави. Це дозволило дослідникам порівняти вплив різних компонентів напою на кишкові бактерії.
Раціон добровольців контролювали за допомогою харчових щоденників. За винятком незначних відхилень, їхнє харчування суттєво не змінювалося протягом експерименту.
Ще до початку відмови від кави науковці помітили відмінності між двома групами. У людей, які регулярно вживали напій, був інший склад кишкової мікрофлори.
Зокрема, у них виявили більшу кількість бактерій родів Cryptobacterium та Eggerthella. Також відрізнялися рівні деяких речовин, пов’язаних з обміном речовин і діяльністю мікроорганізмів.
Серед таких сполук дослідники виділили індол-3-пропіонову кислоту, індол-3-карбоксальдегід і гамма-аміномасляну кислоту, відому як ГАМК.
Після 14 днів без кави в організмі учасників почали фіксувати нові зміни. Передусім у зразках калу значно зменшилися рівні кофеїну та продуктів його обміну.
Зокрема, скоротилася кількість теофіліну та 1,7-диметилксантину. Такий результат був очікуваним, оскільки ці речовини пов’язані зі споживанням кофеїну.
Проте вчені виявили й менш очевидні зміни. За два тижні без кави знизився рівень гіпурової кислоти та зріс рівень індол-3-карбоксальдегіду.
Остання речовина пов’язана з активністю кишкових мікроорганізмів. Її зміни свідчать про те, що відмова від кави впливає не лише на кількість кофеїну, а й на окремі процеси обміну речовин у кишечнику.
Після повернення кави до раціону дослідники знову зафіксували зміни в мікробіомі. Причому деякі з них виникали незалежно від того, чи містив напій кофеїн.
Це свідчить про можливий вплив інших компонентів кави. Зокрема, вона містить поліфеноли, фенольні кислоти, меланоїдини та низку інших сполук.
Частина цих речовин потрапляє до кишечника й може використовуватися певними бактеріями. Тому регулярне споживання кави здатне впливати на склад кишкової мікрофлори навіть без участі кофеїну.
Подібний зв’язок науковці виявляли й раніше. Масштабне дослідження, опубліковане в Nature Microbiology, охопило дані десятків тисяч людей і показало виразну залежність між споживанням кави та наявністю бактерії Lawsonibacter asaccharolyticus.
Серед понад 150 проаналізованих харчових продуктів саме кава продемонструвала найсильніший зв’язок із певними кишковими мікроорганізмами.
Водночас зміни мікробіому не означають, що відмовлятися від кави обов’язково корисніше для здоров’я. Дослідники не встановили, що кишкова мікрофлора людей, які не п’ють каву, є здоровішою.
Також експеримент не довів, що двотижнева відмова від напою забезпечує конкретну клінічну користь. Науковці зафіксували зміни у складі мікрофлори та рівнях окремих речовин, але їхні довгострокові наслідки залишаються невідомими.
Дослідження охоплювало й деякі особливості поведінки та самопочуття учасників. До початку експерименту постійні споживачі кави демонстрували вищу імпульсивність, сильнішу емоційну реактивність і гірші показники пам’яті порівняно з тими, хто кави не пив.
Під час двотижневої відмови в них покращилися окремі показники уваги та пильності. Однак після повернення кави учасники повідомляли про зменшення відчутного стресу та деяких симптомів депресії.
Ці зміни спостерігали як у тих, хто пив звичайну каву, так і серед споживачів напою без кофеїну. Тому отримані результати не дозволяють пояснити всі ефекти винятково дією кофеїну.
Науковці наголошують, що експеримент був відносно невеликим і проводився за участю здорових дорослих. Для визначення довгострокових наслідків відмови від кави потрібні масштабніші дослідження.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover



