Клацання або хрускіт у щелепі не завжди означають серйозну проблему, особливо якщо немає болю. Водночас повторювані звуки можуть бути пов’язані з порушенням роботи скронево-нижньощелепного суглоба, який відповідає за рух нижньої щелепи під час жування, розмови та позіхання.
Усередині суглоба розташовані суглобовий диск, зв’язки, м’язи та синовіальна рідина. Якщо диск зміщується, зв’язки розтягуються або м’язи працюють нерівномірно, під час відкривання рота може з’являтися характерне клацання.
Однією з можливих причин є порушення прикусу. Коли зуби змикаються нерівномірно, жувальні м’язи та суглоб змушені компенсувати неправильний розподіл навантаження, що з часом може призводити до болю або обмеження рухливості.
Проблему може посилювати й відсутність зубів, особливо жувальних. Через зміну опори нижня щелепа займає інше положення, а навантаження на суглоб розподіляється несиметрично.
Окрім клацання, насторожити мають біль біля вуха, відчуття заклинювання щелепи, головний біль, напруження жувальних м’язів або труднощі з широким відкриванням рота.
Під час огляду стоматолог оцінює прикус, рухи нижньої щелепи та стан зубів. За потреби для уточнення причини можуть призначити КТ або інші методи візуалізації.
Лікування залежить від конкретної причини. Воно може включати ортодонтичні капи, корекцію прикусу, відновлення відсутніх зубів або роботу з м’язовим перенапруженням.
Самостійно виконувати агресивну гімнастику для щелепи не радять. Якщо причина полягає в нестабільності суглоба, неправильно підібрані вправи можуть посилити проблему.
Звернутися до стоматолога варто, якщо клацання супроводжується болем або щелепа почала заклинювати.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
