Шкільне меню не визначає одна людина і його не складають безпосередньо перед обідом. Раціон готують заздалегідь, перевіряють за нормами харчування та затверджують керівником навчального закладу.
Якщо їжу готують у самій школі, меню зазвичай складає медичний працівник. Коли такої посади немає, цим займається працівник, відповідальний за організацію харчування.
До підготовки меню також можуть залучати кухаря або завідувача виробництва. Їхнє завдання — допомогти сформувати раціон, який можна реально приготувати в умовах конкретної їдальні.
Якщо школа користується послугами стороннього постачальника, меню розробляє вже ця компанія. Після цього документ має погодити керівник навчального закладу.
Основою є примірне чотиритижневе сезонне меню. Саме його затверджує директор або інший керівник закладу освіти.
У певних випадках меню додатково направляють до територіального органу Держпродспоживслужби. Фахівці перевіряють, чи відповідає воно встановленим вимогам.
Є й виняток. Якщо навчальний заклад використовує меню, рекомендоване Міністерством охорони здоров’я, окремого погодження з Держпродспоживслужбою не потрібно.
Технологічні картки на окремі страви відомство формально не погоджує. Водночас їх радять подавати разом із меню, щоб спеціалісти могли оцінити документи комплексно та не повертатися з додатковими запитаннями.
Якщо меню не пройшло погодження, школа має виправити зауваження та подати документ повторно. Причиною можуть бути неправильні порції, порушення частоти подавання певних продуктів або невідповідність нормам енергетичної та поживної цінності.
Тому остаточний вигляд шкільного раціону залежить одразу від кількох учасників — медичного працівника або відповідальної особи, кухні чи постачальника, керівника школи та, в окремих випадках, Держпродспоживслужби.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
