Руйнівна повінь у Непалі почалася не зі зливи чи прориву озера. Величезний шматок гори разом із льодовиковим льодом пролетів близько 2100 метрів, а його удар запустив потік, який промчав долиною понад 30 кілометрів.
Про це пише CNN.
Міжнародна група з понад 20 учених відновила послідовність подій, що призвели до катастрофи 26 серпня. Дослідники дійшли висновку, що причиною став цілий ланцюг природних процесів, частину яких могло посилити глобальне потепління.
З гори Лангтанг-Лірунг зірвалася приблизно 600-метрова маса гірської породи та льоду. Вона впала в долину з висоти близько 2100 метрів, вивільнивши енергію, яку вчені порівняли із землетрусом магнітудою 5,2.
Під час удару частина льоду практично миттєво розтанула. Вода, каміння та лід підхопили насичені вологою відкладення, а потім, імовірно, взаємодіяли з льодом на дні долини.
Утворився стрімкий потік, який пройшов понад 30 кілометрів. На своєму шляху він руйнував населені пункти, дороги та мости.
Фахівці World Weather Attribution вважають, що шукати одну причину катастрофи неправильно. Стійкість гірського схилу могла погіршуватися протягом багатьох років.
Однією з ланок цього процесу став потужний землетрус у Непалі у квітні 2015 року. Поштовх магнітудою 7,8 спричинив кам’яно-льодову лавину на південному схилі Лангтанг-Лірунг і міг послабити породу. Після землетрусу зсуви в цьому районі почастішали.
Свою роль могло відіграти й підвищення температури. У Гімалаях висота, на якій температура опускається до 0 °C, зміщується вгору більш ніж на 100 метрів за десятиліття.
Через потепління починає відтавати високогірна вічна мерзлота, що складається з льоду, каміння, піску та ґрунту. Вона фактично допомагає утримувати гірські породи разом, а її танення послаблює схили.
Гідролог Вальтер Іммерзель пояснив, що відтавання мерзлоти одночасно знижує міцність породи та відкриває воді шлях углиб схилу.
Сам льодовик Лангтанг-Лірунг за останні десятиліття також помітно стоншився та відступив, причому особливо швидко після 2010 року. Тала вода могла потрапляти у тріщини та додатково зменшувати стійкість порід.
До цього додалися незвичайні погодні умови. Восени минулого року регіон отримав багато снігу, а липень і серпень стали найтеплішими за весь період місцевих спостережень.
За оцінкою дослідників, через зміну клімату літня температура в цьому районі тепер приблизно на 1,5 °C вища. Водночас науковці обережніше оцінюють вплив потепління на кількість снігу та опадів, оскільки проводити тривалі спостереження у важкодоступних районах Гімалаїв складно.
Дослідники вважають, що потепління допомогло створити умови, за яких катастрофічний обвал став можливим. Сам процес виявився настільки швидким і складним, що навіть наявні системи раннього попередження навряд чи залишили б достатньо часу для евакуації.
26 серпня потужний потік пройшов долиною річки Трісулі на території Непалу та Китаю. За наведеними даними, загинули майже 1400 людей, ще кілька тисяч вважаються зниклими безвісти.
Стихія пошкодила понад 40 кілометрів доріг та 80 мостів. До рятувальної операції залучили більш як 7000 людей, а в постраждалі райони направили техніку та безпілотники.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
